{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 5-рп/2010 ( v005p710-10 ) від 16.02.2010 }

{ Щодо визнання неконституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 14-рп/2010 ( v014p710-10 ) від 20.05.2010 }

{ Дію Закону зупинено для сільськогосподарських
товаровиробників - учасників експерименту по
запровадженню єдиного податку на території
Глобинського району Полтавської області,
Старобешівського району Донецької області та
Ужгородського району Закарпатської області в
частині сплати податків, включених до складу
єдиного податку згідно із Законом N 25/98-ВР від
15.01.98 }

{ Дію Закону зупинено для сільськогосподарських
товаровиробників - платників фіксованого
сільськогосподарського податку у частині сплати
сум податків і зборів (обов'язкових платежів),
включених до складу фіксованого
сільськогосподарського податку згідно із Законом
N 320-XIV ( 320-14 ) від 17.12.98 }

{ Дію Закону зупинено у частині сплати податків і зборів,
включених до складу єдиного податку, передбаченого Законом
N 1375-XIV від 13.01.2000 на період проведення
експерименту для підприємств - учасників економічного
експерименту згідно із Законом N 1375-XIV ( 1375-14 )
від 13.01.2000 }

Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в
Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до
державних цільових фондів, а також права, обов'язки і
відповідальність платників.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Встановлення і скасування податків і зборів
(обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних
цільових фондів

Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових
платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також
пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною
Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими
радами відповідно до цього Закону, інших законів України про
оподаткування.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні,
міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо
оподаткування місцевими податками і зборами, земельного податку та
податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин
і механізмів у межах сум, що надходять до їх бюджетів. Надання
таких пільг не може порушувати принципи рівності, недопущення
будь-яких проявів податкової дискримінації відповідно до статті 3
цього Закону.
{ Частина друга статті 1 в редакції Закону N 2275-VI ( 2275-17 )
від 20.05.2010 }
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових
платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді
цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову
енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу
на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо
оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими
законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види
мита справляються на підставі рішень про застосування
антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих
відповідно до законів України. { Частина третя статті 1 в редакції
Закону N 333-XIV ( 333-14 ) від 22.12.98, із змінами, внесеними
згідно із Законами N 849-IV ( 849-15 ) від 22.05.2003, N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової
надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію
( 2002-2003-п ) встановлюються Кабінетом Міністрів України разом з
Національною комісією регулювання електроенергетики України.
{ Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV
( 849-15 ) від 22.05.2003 }
Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової
надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів
усіх форм власності встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{ Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
Встановлення і скасування спеціального збору до Фонду
гарантування вкладів фізичних осіб, розмір та механізм справляння
цього збору здійснюються відповідно до Закону України "Про Фонд
гарантування вкладів фізичних осіб" ( 2740-14 ). { Статтю 1
доповнено частиною згідно із Законом N 2740-III ( 2740-14 ) від
20.09.2001 }

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та
до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до
бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду,
здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються
законами України про оподаткування.
Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до
законів України і формуються за рахунок визначених законами
України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб
незалежно від форм власності та фізичних осіб.
Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету
України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного
фонду України. { Частина третя статті 2 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 221/97-ВР від 19.04.97, термін дії Закону
продовжено до 01.01.99 згідно із Законом N 724/97-ВР від 16.12.97;
термін дії Закону продовжено до 1 січня 2000 року згідно із
Законом N 336-XIV ( 336-14 ) від 22.12.98; із змінами, внесеними
згідно із Законами N 19/98-ВР від 15.01.98, N 2740-III ( 2740-14 )
від 20.09.2001, N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003 }
Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до
бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у
встановленому законами України порядку, становить систему
оподаткування.

Принципами побудови системи оподаткування є:
стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного
оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на
світовий ринок високотехнологічної продукції; { Статтю 3 доповнено
абзацом другим згідно із Законом N 285-XIV ( 285-14 ) від
01.12.98 }
стимулювання підприємницької виробничої діяльності та
інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування
прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних
даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення
відповідальності платників податків за порушення податкового
законодавства;
рівнозначність і пропорційність - справляння податків з
юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого
прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів
(обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших
податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;
рівність, недопущення будь-яких проявів податкової
дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів
господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів)
при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів);
соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки
малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно
обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та
застосування диференційованого і прогресивного оподаткування
громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів
(обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг
протягом бюджетного року;
економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів
(обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку
національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням
необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його
доходами;
рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності
забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для
фінансування витрат;
компетенція - встановлення і скасування податків і зборів
(обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються
відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною
Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і
сільськими, селищними, міськими радами;
єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки
податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і
збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела
сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового
періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків
та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
доступність - забезпечення дохідливості норм податкового
законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових
платежів).

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є
юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України
покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові
платежі).

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів)
здійснюється органами державної податкової служби та іншими
державними органами відповідно до законодавства.

Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
як платників податків, зборів (обов'язкових платежів) в органах
державної податкової служби здійснюються на підставі відомостей з
реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із
Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), не пізніше наступного
робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами
державної податкової служби. { Частина друга статті 5 в редакції
Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

Взяття на облік платників податків, для яких законом
установлені особливості їх державної реєстрації та які не
включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців, здійснюється не пізніше наступного
робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви. { Частина
третя статті 5 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від
22.02.2006 }

Документ, що підтверджує взяття на облік в органі державної
податкової служби, надсилається платнику податків наступного
робочого дня з дня взяття на облік. { Частина четверта статті 5 в
редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових
платежів) визначається центральним органом державної податкової
служби України. { Частина п'ята статті 5 в редакції Закону
N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

Фінансові установи відкривають рахунки платникам податків і
зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними
документа, що підтверджує взяття їх на облік в органі державної
податкової служби. { Частина статті 5 в редакції Закону N 3456-IV
( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

Фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про
відкриття або закриття рахунку платника податків і зборів
(обов'язкових платежів) - юридичної особи, у тому числі відкритого
через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи
до органу державної податкової служби, в якому обліковується
платник податків, у триденний строк з дня відкриття/закриття
рахунків (включаючи день відкриття/закриття). { Частина статті 5 в
редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

Норми частини сьомої цієї статті поширюються на банки лише в
разі відкриття ними власних кореспондентських рахунків. { Частина
статті 5 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

Фінансові установи починають видаткові операції за рахунком
платника податків - суб'єкта підприємницької діяльності (крім
банку) з дати отримання фінансовою установою документально
підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про
взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

Форма і зміст повідомлень визначаються центральним органом
державної податкової служби України.
{ Стаття 5 в редакції Законів N 2922-III ( 2922-14 ) від
10.01.2002, N 906-IV ( 906-15 ) від 05.06.2003 }

Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість
продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у
тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне
використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб
та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів)
встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної
Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами
відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються
протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із
застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних
заходів відповідно до законів України. { Частина перша статті 7 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 333-XIV ( 333-14 ) від
22.12.98 }
Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і
зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом
України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів)
до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних
цільових фондів встановлюється законом.
{ Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2457-VI
( 2457-17 ) від 08.07.2010 }

1. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів)
зобов'язані:
1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про
фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у
терміни, встановлені законами;
2) подавати до державних податкових органів та інших
державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську
звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і
сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових
платежів) у встановлені законами терміни;
4) допускати посадових осіб державних податкових органів до
обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи
пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для
перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів).

2. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та
фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними
податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань
оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги
державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень
законів про оподаткування і підписати акт про проведення
перевірки.

3. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору
(обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням
податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ). У разі ліквідації юридичної особи
заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів)
сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі
укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про
банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових
платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою,
укладеною у порядку, встановленому законами України. { Частина
третя статті 9 в редакції Закону N 784-XIV ( 784-14 ) від
30.06.99 }

4. Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору
(обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі
смерті платника.

Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) мають
право:
1) подавати державним податковим органам документи, що
підтверджують право на пільги щодо оподаткування у порядку,
встановленому законами України;
2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок,
проведених державними податковими органами;
3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення
державних податкових органів та дії їх посадових осіб.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність
сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання
законів про оподаткування несуть платники податків і зборів
(обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та
ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби
України та іншими уповноваженими державними органами,
застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами,
чинними на день завершення таких перевірок або ревізій. { Статтю
11 доповнено частиною другою згідно із Законом N 199/98-ВР від
05.03.98 }