19:02 Українська правда: В Україні масово закриваються школи без конкретних на те причин | |
Допоки Табачник в уряді Азарова служить громовідводом, у галузі освіти, точніше, навколо навчальних закладів кояться дивні речі. В Україні масово закриваються школи без конкретних на те причин. Пардон, з формальною похибкою на нестабільну демографічну ситуацію. Рапорт Генпрокуратури Дані, які генпрокуратура поклала на президентський стіл, вражають. Упродовж останніх п'яти років реорганізовано, призупинено діяльність або ліквідовано 1,2 тисячі загальноосвітніх навчальних закладів. І хоч, як стверджує відомство, скорочення шкільних мереж пов'язано "зі зміною демографічної ситуації", проте окрема діяльність органів місцевої влади свідчить про самовільні рішення. Далі – розлога, але необхідна цитата зі стрічки новин. Адже це – лише крихти на загальному фоні ситуації з освітніми закладами. "Начальником відділу освіти Кривоозерської РДА Миколаївської області призупинено діяльність Червонорацької загальноосвітньої школи. Прокурором району зазначений наказ опротестовано. Аналогічні порушення виявили прокурори Донецької, Миколаївської, Одеської, Чернівецької областей та Севастополя. У ГПУ також інформують, що мають місце випадки незаконного відчуження майна навчальних закладів. Зокрема, колишній голова Шевченківської райдержадміністрації Києва незаконно видав розпорядження про передачу у власність комерційній структурі будівлі вечірньої школи. За цим фактом прокурором столиці порушено кримінальну справу". Влада і статистика: кому вірити? Для партії влади, яка заступила на місце своїх попередників, буде корисно почути й дещо більше дізнатися про закриття навчальних закладів. Бо заздалегідь нав'язується стереотип, що діюча команда губернатора Василя Ядухи не тільки працює краще за інших – вона навіть не допускає промахів у роботі. За даними Головного управління статистики в області, починаючи з 2001 року, школи поступово зникають з мапи краю. За десять років на Хмельниччині недораховується 173 навчальні заклади. З них 34 – протягом навчального 2010-2011 років. Вони або зупиняли діяльність, або на їхньому місці виникли більш прибутковіші організації. Тепер про так званий міф погіршення демографічної ситуації. Дійсно, в Україні питання народжуваності дітей певний період мало місце. Проте, за відомостями статуправління, з 2002 року на Хмельниччині спостерігається зростання народжених дітей. Приріст становить 2618 новонароджених. Звідси випливає, що шкільний "призов" у них мав би відбутися 2008-2009 роках. Не менш красномовною виглядає ситуація зі станом дошкільних закладів області. Торік їх нараховувалося 815. Що цікаво, 45 із них не працювали. Водночас пан Гаврішко в інформаційному запиті ратує, що "2010 року з причини відсутності дітей в окремих сільських поселеннях була призупинена робота трьох дошкільних навчальних закладів: у Ярмолинецькому, село Монастирок, Дунаєвецькому, Маків, Чемеровецькому, село Залісся районах". Яка ж тоді повинна бути послідовність у кроках влади, коли вони в Регіональній програмі економічних реформ у Хмельницькій області на 2010-2014 роки прописали: "збереження мережі позашкільних закладів та перетворення їх у координаційні центри виховної та організаційно-масової роботи в районах"?! Збагнути важко... (Публікація подається в скороченому вигляді, більш детально на сайті pravda.com.ua.) | |
|
Всего комментариев: 0 | |