| Главная » Файлы » Реферати » Мистецтво, культура |
Образ Козака Мамая , в контексті арійської спадщини України.
| 13.03.2011, 02:34 | |||
| Образ Козака Мамая , в контексті арійської спадщини України. «Предки арійців жили у Подніпров’ї… Є всі підстави вважати, що «Рігведа» зародилася на берегах Дніпра. В літописах згадується слово «останці». Це ті, хто залишився жити (на берегах Дніпра), хоча племена вирушили до Індії. Мій заклик до українців: займіться вивченням санскриту (яким написана індоарійська «Рігведа»), за мовними ознаками знайдіть серед своїх племен «останців» — і відновіть зв’язок часів…» Б.Рибаков, академік. В Україні з глибокої давнини відомі картини, на яких зображено містичну особу, котра за народними переказами носить ім’я – Мамай. Набувши свого значного поширення в Україні народна картина «Козак-Мамай» освячувала чи не кожну українську хату, утворюючи своєрідний сакральний комплекс разом із традиційними іконописними образами. Жодному іншому творові давнього українського народного малярства не судилося прожити таке довге життя в стількох варіантах, повтореннях і копіях. Малювали «Козаків-Мамаїв» на полотнах і на стінах хат, на дверях і віконницях, на кахлях і скринях. Навіть на липових вуликах знаходять його лик. Згадані картини, на думку сучасних дослідників, виконано в іконографічному стилі з дотриманням певних канонів в символіці центральної постаті та оточуючих атрибутів. Отже ці витвори народного мистецтва є, власне, іконами. Сакральність образу Мамая підтверджує те, що дана езотерична символіка тотожна тій, яка зустрічається на релігійних художніх творах розповсюджених серед народів, які проживають в ареалі розповсюдження Арійських племен та їх культури. Атрибути – символи, що зображено на "Мамаєвих” іконах несуть в собі закодовану інформацію, яка передається через покоління на протязі багатьох століть , сягаючи епохи переселення Аріїв з території України на індійський субконтинент. На посвячений статус Мамая вказує, передусім, ритуальна поза і зачіска. Подібне медитаційне положення є іконографічним зображенням божеств у східних культурах (зокрема, Будди, Шиви та його іпостасей), що вказує на сакралізованість образу. Чуб, так званий "козацький оселедець”, традиція носіння якого бере початок в арійській культурі (чут), символізує вищі духовні сили. Те, що чоловік, який його має, усвідомив та знаходиться в безпосередньому зв’язку з Богом. Аналогічно до того ,як плід ,за допомогою пуповини , підтримує зв”язок з матір’ю ,знаходячись в її утробі. Саме пуповину , але вже в духовному розумінні єднання з Богом ,символізує пасьмо волосся на маківці голови українця (козака, характерника). Слід звернути увагу на те ,що волосся на голові залишали тільки в місті де у немовлят з народження знаходиться отвір в черепі , так зване "тім’ячко”, або "м”яке місце”, яке з дорослішанням заростає. В езотеричних науках стверджується ,що саме крізь цю точку на голові , людина отримує більшість інформації в перші дні життя. Козаки – косаки брили голову на знак відмови від мирського життя, переходу на шлях духовності та абсолютного аскетизму. У такому контексті чуб слугує засобом ритуального зв’язку з вищими світами, Богом. Образ Козака Мамая , в контексті арійської спадщини України. Для розуміння значущості Мамая для українського народу ,необхідно дати відповідь на головне питання дослідження: Чому українці надали сакральний статус Мамаю, використовуючи його образ ,як оберіг від темних сил та усіляких бід , звертаючись за допомогою в повсякденних справах ,нарівні з християнськими святинями? Цей факт є ще одним доказом того , що Мамай не є звичайною людиною , а скоріш божественною сутністю, втіленням самого Бога. Відомо з давніх джерел , що Мамай – вчив таємницям характерництва , тобто сам був характерником . Аналіз та правильне розуміння терміну "характерник” – допоможе прочинити деяке світло на це питання та вкаже нам той шлях по якому ми дістанемось остаточної відповіді. Спробуємо знайти , яке значення має поняття ” характерник” та загалом характерництво ,як езотерична філософія та система практик . Існує декілька версій та вони зовсім не розкривають суті і здаються дещо примітивними , казковими тому ,що більшість дослідників намагаються ототожнити це поняття з сучасними українськими або іноземними словами та знайти таким чином хоч ,який не будь сенс . Зокрема , найчастіше український іменник "Характерник”, виводять від слова грецького походження "характер” та завдяки цим діям гублять ту стежку по якій могли прийти до розкриття глибинної суті характерництва , як феномену та визначної ланки запорізького козацтва . Вище згадане слово вживається в значенні структури стійких, порівняно постійних психічних властивостей, що визначають особливості стосунків і поведінки особи. Очевидно ,що такий підхід не може дати ключ до розуміння цього поняття. Помилка криється в тому ,що слово "характерник” є , насамперед , українським. Якщо бути точнішим – давньоукраїнським і його коріння сягає прамови індоєвропейців , а саме українців – санскриту . Вже доведено іноземними та вітчизняними фахівцями, зокрема археологами, генетиками, філологами, лінгвістами, фольклорологами та ін., що Арії, носії санскриту , є пращурами сучасних українців . Відомо , що з території північного Причорномор”я, племена Аріїв в 2-му тисячолітті до н.е . принесли в Індію свою розвинену культуру та мову . На наше щастя в цій країні арійська спадщина , а саме санскрит, як сакральна мова священних текстів збереглася в майже незмінному стані до наших часів. Саме уважне вивчення філософії , релігії , езотеричних практик індійського народу та санскриту в контексті української мови та фольклору – надасть ключ до розуміння Мамая та характерництва , а також багатьох загадок Запорізького козацтва і взагалі української історії . Образ Козака Мамая , в контексті арійської спадщини України. Звернувшись до нашої прамови , знаходимо в основі іменника ”характерник” санскритський корінь "хара” – в ведантизмі та індуізмі одне з імен Шиви та Шакті . В езотеричній традиції індусів, а саме Йозі – Шива (санскр. , iva, «благий», «милостивий») – божественний,вічний дух, макрокосм. нерухоме чоловіче (духовне) космічне начало, Вища «чиста свідомість», що споглядає динамічне жіноче начало, — пракріті (матерія). Шакті – первинна енергія; сила, потужність, здібність тощо. Шиву вважають засновником Йоги так само, як і містичний Мамай вважається винахідником давньої, таємної практики та життєвої філософії – характерництва. Можна зробити висновок про те , що слово "характерник” вживалося по відношенню до блаженної , духовно-розвиненої людини ,яка досягла завдяки своїм практикам, вищого стану свідомості і як результат отримавши надлюдські можливості набула певної божественності. У Ведах говориться про те, що серед арійської варни воїнів кшатріїв) існують загони, основу яких складають махаратхи – могутні бійці, здатні поодинці боротися проти тисяч. Префікс «ма-» в санскриті означає «великий», що означає корінь”хара” вже з’ясовано. Отже беручи до уваги те, що в українській традиції характерники відомі, як містичні воїни, що володіють надзвичайними здібностями, знанням і унікальним бойовим мистецтвом будучи невід”ємною складовою українського аналогу варни кштаріїв – козацтва , стає очевидним наслідування арійських традицій. Виходячи з вище написаного також стає більш зрозумілим саме ім’я Мамай так, як в ньому "Ма” (великий) повторюється ,що може означати ,великий з великих ,тобто – Найвеличніший . Можна зробити висновок про явну тотожність українського Найвеличнішого (Мамая) характерника з індійським Шивою (Хара). Навіть більше , співставивши канонічні зображення Шиви та Мамая побачимо майже стовідсоткову схожість символізму та інформаційного наповнення їх образів і супроводжуючих атрибутів . Саме знання про те ,що символізують атрибути Хари (Шиви) допоможе нам розгадати таємницю містичності образу характерника Мамая.
| |||
| Просмотров: 595 | Загрузок: 0 | | |||
| Всего комментариев: 0 | |