на тему:

“Аудит основних засобів”

Зміст

ВСТУП3

ГЛАВА 1. ЦІЛІ І ЗАДАЧІ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ4

ГЛАВА 2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ6

ГЛАВА 3. АУДИТ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА СТОСОВНО ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ8

ГЛАВА 4. ОЦІНКА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ТА ВИЯВЛЕННЯ ЗОН РИЗИКУ10

ГЛАВА 5. ЗМІСТ ПРОГРАМИ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ12

ГЛАВА 6. ТИПОВА КОРЕСПОНДЕНЦІЯ СТОСОВНО ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ ЗАСОБАМИ16

ГЛАВА 7. ЗБІР АУДИТОРСЬКИХ ДОКАЗІВ ТА ФОРМУВАННЯ РОБОЧИХ ДОКУМЕНТІВ19

ГЛАВА 8. АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ПЕРЕВІРКИ24

ВИСНОВОК27

ЛІТЕРАТУРА28

Вступ

Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки пов’язаний з кардинальними змінам в структурі та формах власності, а також в організації та управлінні виробництвом. Це зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Реформування бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до європейського рівня.

Розвиток ринкових відносин в економіці держави об’єктивно веде до полярності інтересів між виробниками, споживачами та державою. Напри-клад, створення відкритих акціонерних товариств призвело до зіткнення інтересів акціонерів та управлінців (менеджерів). У зв’язку з цим виникла потреба у незалежному контролі діяльності господарюючих суб’єктів, який би забезпечив підтвердження достовірності їх фінансових звітів. Цей вид діяльності отримав назву „аудит”.

Власники та кредитори позбавлені можливості самостійно впевнитись у тому, що всі численні операції підприємства законні та правильно відображені у звітності, тому вони відчувають потребу у послугах аудиторів.

Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств та дотримання ними законодавства необхідне державі для прийняття рішень в області економіки та оподаткування, суддям, прокурорам, та слідчим для підтвердження достовірності фінансової звітності, яка їх цікавить.

Оскільки діяльність кожного підприємства передбачає наявність засо-бів виробництва і відповідних матеріальних умов, вони є одним з найважли-віших елементів продуктивних сил, визначають їх рівень. Головною передумовою здійснення будь-якого виробничого процесу є наявність відповідних засобів праці. Їх склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства.

Отже, роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний зміст категорії “основні засоби”.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад і методичних підходів до вирішення проблем оцінки, обліку, аналізу і аудиту основних засобів внесли вчені-економісти — М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, М.Т. Білуха, О.М. Голованов, Л.І. Гомберг, М.В. Кужельний, Л.К. Сук, В.П. Завгородній, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, В.Г. Лінник та інші вчені.

Так як роль основних засобів дуже важлива на кожному підприємстві, то і їх аудит є важливим етапом перевірки звітності підприємства. Метою ку-рсової роботи розглянути методологічні основи проведення аудиту основних засобів, правові основи його проведення, типові помилки, які можуть бути виявлені при аудиті основних засобів.

Глава 1. Цілі і задачі аудиту основних засобів

До основних засобів відносяться матеріальні активи, якими підприємство володіє з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, послуг, надання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних функцій, строк корисного використання більше одного року.

У процесі експлуатації вони переносять свою вартість на собівартість продукції частинами (нарахуванням амортизації).

Основні засоби підприємств і організацій незалежно від форм власності відображаються у бухгалтерському обліку і звітності за фактичними витратами на їх придбання, перевезення, встановлення, державну реєстрацію, які становлять їх первісну вартість.

До складу основних засобів відносяться: земельні угіддя, будівлі, споруди, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, виробничий і господарський інвентар, робочий та продуктивний скот, багатолітні насадження та інші основні засоби.

До основних засобів відносять також капітальні вкладення для поліп-шення земель.

Основним завданням і метою аудиту основних засобів є:

1)встановлення правильності документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнє переміщення і вибуття;

2)перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу основних засобів;

3)перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів, контроль за витратами на капітальний ремонт, за правильністю їх відображення;4)перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в т.ч. ліквідації) основних засобів;

5)контроль за збереженням основних засобів;

6)перевірка правильності проведення індексації основних засобів;

7)підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з основними засобами;

8)встановлення своєчасності і правильності списання недоамортизованої частини основних засобів на фінансові результати;

Джерелами інформації для аудиту основних засобів є:

–Баланс (форма № 1);

–Звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2);

–Звіт про фінансово-матеріальний стан підприємства (форма № 3);

–Синтетичні регістри обліку основних засобів (головна книга, журнал-ордер № 13);

–Первинні документи з обліку основних засобів: інвентарні картки, акти приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації, відомості індекса-ції балансової вартості основних засобів.

При перевірці операцій по обліку основних засобів аудиторам на ос-нові первинних даних і даних аналітичного і синтетичного обліку основних засобів звертається увага на наступні основні питання:

–своєчасність і правильність документального оформлення і відображення в облікових регістрах надходження, переміщення і вибуття основних засобів

–правильність розрахунку амортизаційних сум і віднесення їх на собівартість продукції, а також відображення її на рахунках синтетичного обліку

–своєчасність і правильність списання недоамортизованої частини основних засобів на фінансові результати підприємства

–правильність і своєчасність нарахування орендної плати за основні засоби і віднесення на собівартість продукції

–правильність віднесення до основних засобів тих, що знаходяться на балансі підприємства

–правомірність списання витрат на проведення ремонту основних засобів

–своєчасність і правильність проведення інвентаризації і відображення ре-зультатів на рахунках

–достовірність індексації вартості основних засобів і віднесення сум на рахунки бухгалтерського обліку

–правомірність реалізації основних засобів, а також їх оцінка при реалізації як підприємством , так і приватною особою

Щоб реалізувати всі ці задачі необхідно переконатися в правильності організації аналітичного обліку; вияснити чи всі основні засоби закріплені за матеріально відповідальними особами; правильність проведення останньої інвентаризації, які її результати і чи відображені вони в обліку; проконтролювати достовірність облікових даних про наявність і рух основних засобів.

Глава 2. Нормативно-правове регулювання аудиту основних засобів

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має деякі особливості організації та методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів та аудиторів узагальнили досвід організації та методики обліку й аудиту в країнах з різними формами власності та господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які у визначеній мірі можуть виконувати функції стандартів з обліку та аудиту.

Стандарти аудиту — це загальні керуючі матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їхніх обов’язків з аудиту. В них наведено професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об’єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів. Метою складання стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності з організації та методики проведення. В практиці аудиторської діяльності в Україні необхідно користуватися міжнародними та національними стандартами, нормативними документами з організації та методології бухгалтерського обліку та фінансово-господарського контролю, що використовуються у вітчизняній практиці.

До основних принципів норм аудиту належать:

–цілісність, об’єктивність та незалежність, конфіденційність, знання та компетентність;

–правила використання результатів роботи інших аудиторів;

–документальне оформлення, планування, отримання доказів аудитором;

–перевірка систем внутрішнього контролю та обліку;

–аналіз висновків аудитора та складання ним звіту.

Аудиторська палата України з метою регламентування правил та порядку проведення аудиту і виконання аудиторських послуг розробляє національні стандарти аудиту. Вони базуються на законодавстві України про аудиторську діяльність та міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології, прийнятій у світовій практиці.

Правові та організаційні основи аудиторської діяльності в Україні регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифікацію спеціалістів з аудиту та ліцензування їхньої діяльності.

Проводячи аудит основних засобів необхідно користуватися наступ-ними основними нормативними документами, діючими в Україні, і які повинні застосовувати на всіх підприємствах при організації бухгалтерського обліку:

1.Закон України «Про бухгалтерський облік и фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.99 — визначаються загальні принципи ведення бухгалтерського обліку.2.План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій і закладів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 от 30.11.99.

3.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджені наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

4.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

5.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові ре-зультати», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.

6.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000.

7.Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 69 овід 11.08.94 р.

8.Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95.

9.Наказ міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» № 352 от 29.12.95.

10.Інструкція «Про порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, недостачі, знищення (пошкодження) матеріальних цінностей», затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96.

Правові і організаційні основи аудиторської діяльності в Україні регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифікацію фахівців з аудиту і ліцензування їхньої діяльності. Норми аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту.

Застосування міжнародних і національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб’єктів підприємства та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.

Глава 3. Аудит облікової політики підприємства стосовно ос-новних засобів

Найперше, що підлягає перевірці при аудиті основних засобів — це облікова політика підприємства. Тому що, перед тим як перевіряти як здійснюється облік треба перевірити як цей облік на підприємстві організований. В обліковій політиці у відповідності з П(С)БУ № 7 “Основні засоби” повинно бути вказано методи оцінки основних засобів, їх класифікація на підприємстві, методи амортизації, ознаки включення об’єктів до складу основних засобів та інше.

Аудитор повинен перевірити відповідність облікової політики чинному законодавству та бухгалтерським вимогам у відношенні основних засобів. Аудитор перевіряє, наскільки доцільно застосовувати ту чи іншу форму організації бухгалтерського обліку, чи відповідає вона конкретним умовам роботи підприємства. Перевірці підлягає також стан синтетичного обліку і його зв’язки з даними аналітичного обліку.

Бухгалтерський облік основних засобів організується у відповідності з типовими класифікаціями основних засобів. Ці типові класифікації призна-чені для встановлення єдиного їх групування в обліку. У відповідності до іс-нуючої системи обліку в Україні діє наступний порядок класифікації:

1)за галузевою ознакою;

2)за характером участі в процесі виробництва — виробничі і невиробничі;

3)за видами — земельні ділянки, будівлі і споруди, транспортні засоби, машини і обладнання, продуктивний і робочий скот, багаторічні насадження та ін.

4)по належності — власні та орендовані;

5)за ознакою використання — ті, що знаходяться в експлуатації, на реконструкції, в запасі, на консервації;

Основні засоби в бухгалтерському обліку обліковуються по первісній вартості, яка визначається на основі таких фактичних витрат:

–сум, сплачених у відповідності з договором;

–сум, сплачених організаціям за здійснення робіт по договорам, за інформаційні та консультативні послуги;

–сплачення податків, мита, реєстраційних зборів, державного мита та інших платежів, пов’язаних з придбанням основних засобів;

–витрат на страхування ризиків, пов’язаних з доставкою;

–витрат на установку, монтаж, налагодження основних засобів.

Історично для обліку основних засобів завжди використовувались три види оцінки:

1)первісна вартість — використовується в обліку на протязі всього строку служби об’єкта на даному підприємстві;

2)переоцінена вартість — переоцінена первісна вартість;

3)залишкова вартість — первісна вартість за мінусом зносу;

Безкоштовно отриманні основні засоби оцінюються за справедливою вартістю на дату отримання.

Первісна вартість основних засобів отриманих в обмін на придбаний об’єкт, прирівнюється до залишкової вартості переданого об'єкта основних засобів.

Справедлива вартість — це сума, по якій можуть бути здійснені обмін активу або оплата обов'язків в результаті операцій між зацікавленими та незалежними сторонами.Різниця між справедливою і залишковою вартістю переданого об’єкта включається до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з покращенням об’єкта (модернізація, реконструкція, та ін.), які приводять до збільшення майбутніх економічних вигод.

Аналітичний облік ведеться по кожному інвентарному об’єкту. Окре-мим інвентарним об’єктом є завершений механізм з усіма приладами і при-строями, який призначений для виконання визначених самостійних функцій.

В обліковій політиці повинен бути вказаний конкретний метод амортизації для конкретного виду основних засобів. Ним може бути один з методів:

–прямолінійний;

–зменшення залишкової вартості;

–прискорене зменшення залишкової вартості;

–кумулятивний;

–виробничий;

–податковий.

Глава 4. Оцінка системи внутрішнього контролю та виявлення зон ризику

У відповідності з вимогами аудитор повинен мати достатню уяву про структуру внутрішнього контролю клієнта перед складанням плану аудиторської перевірки. Достатня уява про структуру контролю дозволяє аудитору визначити типи можливих відхилень, степені ризику і розробити методику проведення перевірки для їх виявлення. Аудитор отримує уяву про клієнта, визначаючи особливості заходів і процедур стосовно до кожного елементу структури контролю, і, виясняючи, чи працюють вони в дійсності, тобто чи використовуються вони на підприємстві. Уява про структуру контролю, необхідного при складанні плану проведення аудиторської перевірки (тобто для встановлення і прийняття відповідних дій при визначенні можливості відхилення матеріалів) формується на основі раніше накопиченого на підприємстві досвіду використання результатів аудиторської перевірки за минулий рік, на основі анкетування персоналу фірми-клієнта, спостерігання за виконанням персоналом своїх обов’язків і аналізу підготовленого напередодні клієнтом опису заходів і процедур, а також іншої документації. Для отримання свідчення про правильне використання заходів і процедур аудитор аналізує записи, документи, звіти.

Одним з етапів процесу планування — оцінка системи внутрішнього контролю, основна мета якої — створення основи для планування аудиторсь-кої перевірки, а також визначення виду, часу проведення, об’єму аудиторських процедур, які знаходять своє відображення в аудиторській програмі. Тому характер і якість перевірки багато в чому будуть залежати від того, наскільки грамотно та достовірно аудитор вивчить систему внутрішнього контролю.

Система внутрішнього контролю може рахуватися ефективною, якщо вона своєчасно попереджає про виникнення недостовірної інформації, та виявляє її. Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю, аудиторська організація повинна зібрати достатню кількість аудиторських доказів. Якщо аудиторська організація вирішує покластися на систему внутрішнього контролю і систему бухгалтерського обліку для отримання достатнього степеню впевненості в достовірності бухгалтерської звітності, вона повинна відповідним шляхом скорегувати об’єм аудиторської перевірки.

Аудиторський ризик — це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за невірно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Тому аудитор повинен проаналізувати степінь ризику перед проведенням перевірки.

Для того щоб запобігти аудиторському ризику або зробити його мінімальним, аудитор має визначити оптимальний обсяг інформації для дослідження, щоб він міг взяти на себе професійну відповідальність. При цьому вартість доказів (свідоцтв) має бути мінімальною.

Аудиторський ризик пов’язаний з внутрішньогосподарським ризи-ком. Щоб оцінити на початку ризик аудитор має вивчити фактори, які створюють ризик, а саме: характер бізнесу клієнту, чесність адміністрації, результати попереднього аудиту, первинний і вторинний аудит, професіоналізм бухгалтерських кадрів, вірогідність привласнення коштів, достовірність сальдо на рахунках бухгалтерського обліку. Аудитор повинен оцінити перелічені фактори і вирішити, який із них найбільш важливий для наступного врахування при визначенні аудиторського ризику.

В додатку 1 Національний норматив аудиту № 12 “Листок оцінки власного ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю” наведений перелік питань, відповіді на які дозволяють оцінити свій ризик. Для основних засобів це, наприклад, такі питання: чи проводиться періодична інвентаризація рухомих основних засобів, чи дотримуються метод нарахування амортизації та параметри основних засобів, проведена чи ні класифікація основних засобів, чи списані з балансу залишкова вартість основних засобів 2 і 3 групи проданих (ліквідованих) та ін.Після завершення аналізу ризику та перевірки системи внутрішнього контролю аудитори, основуючись на попередніх даних про економічного суб’єкта та результатах проведених аналітичних процедур, можуть приступити до розробки загального плану і програми аудиторської перевірки. Створений безпосередньо перед проведенням перевірки план визначає послідовність дій аудитора, тобто в яких напрямках і з якою інтенсивністю буде проводитися перевірка. Для кращого огляду і раціональної постановки задач можуть використовуватися графіки, діаграми і комп’ютерні системи.

Глава 5. Зміст програми аудиторської перевірки

Аудиторська перевірка повинна відповідати деяким вимогам і складатися з визначених етапів. Умовно можна виділити три етапи:

1)планування;

2)збір аудиторських доказів;

3)завершення аудиту.

На першому етапі аудитор:

–насамперед знайомиться з клієнтом (це означає розуміння діяльності клієн-та, знайомство з системами бухгалтерського обліку та внутрішнього конт-ролю);

–оформлює свої відносини з клієнтом контрактом та (або) листом — зо-бов’язанням;

–розраховує рівень суттєвості майбутньої перевірки;

–вивчає та оцінює системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контро-лю організації клієнта;

–оцінює аудиторські ризики;

–готує загальний план та програму аудиту.

У відповідності з вимогами правил (стандарту) аудиторської діяльності “Планування аудиту” нижче наведений примірний зміст і форма програми аудиту основних засобів.

Програма аудиту операцій з основними засобами включає такий пере-лік питань, які необхідно перевірити, і процедур:

№ п/пПерелік питаньПроцедури

1.Чи назначені матеріально-відповідальні особи за збере-ження основних засобів?перевірка документів

2.Чи укладені договори про матеріальну відповідальність з особами, які відповідають за збереження основних за-собів?перевірка документів

3.Оснащені чи ні приміщення пожежно-охоронною сиг-налізацією?перевірка документів, усне опитування персоналу

4.Чи організований порядок вивозу матеріальних засобів з території організації?перевірка документів, усне опитування персоналу

5.Чи проводилася інвентаризація основних засобів, як оформлені її результати?перевірка документів

6.Правильність віднесення предметів до основних засобівперевірка документів

7.Правильність нарахування амортизації по основним за-собам, в тому числі прискореноїперевірка документів та арифметичні розрахунки

8.Правильність проведення переоцінки основних засобів і оформлення її результатівперевірка документів

9.Правильність розділення основних засобів по призна-ченню ( виробничі, невиробничі)перевірка документів, усне опитування персоналу, інве-нтаризація

10.Правильність оцінки основних засобівперевірка документів і до-тримання правил обліку

11.Правильність оформлення первинних документів, по надходженню та вибутті основних засобівперевірка документів і до-тримання правил обліку

12.Правильність нарахування ПДВ при безкоштовній пере-дачі основних засобівперевірка документів

13.Правильність нарахування податку на прибуток при ре-алізації основних засобівперевірка документів

14.Чи застосовується індекс інфляції для цілей оподатку-вання прибутку при реалізації основних засобів, прави-льність його застосування?перевірка документів

15.Правильність відображення в обліку операцій, пов’язаних з орендою основних засобівперевірка документів і до-тримання правил обліку

16.Правильність відображення в обліку лізингових опера-ційперевірка документів і до-тримання правил обліку

17.Правильність відображення в обліку витрат на ремонт основних засобівперевірка документів і до-тримання правил обліку

18.Правильність кореспонденції рахунків з обліку основ-них засобіввідсліджування

19.Відповідність записів аналітичного та синтетичного об-ліку записам в формах бухгалтерської звітності по раху-нку 10 “Основні засоби”відсліджування

Методика проведення аудиту основних засобів включає наступні етапи перевірки.

I.Перевірка руху основних засобів

1.1.Надходження основних засобів — перевіряється правильність відо-браження в обліку надходження основних засобів; правильність бухгалтерського обліку оприбуткування їх незалежно від форми власності підприємства.Аудитору необхідно перевірити чи створена комісія приймання основ-них засобів та оформлення її результатів, як оформлені договори купівлі-продажу основних засобів, протоколи договірних цін, правильність вказання первинної вартості в актах приймання-передачі основних засобів. Важливою умовою збереження основних засобів є проведення їх інвентаризації, тому в процесі контролю необхідно перевірити повноту та своєчасність її проведен-ня, і правильність відображення результатів. Це потрібно, щоб переконатися наскільки можна довіряти результатам інвентаризації та зменшити аудиторський ризик. Аудитор має перевірити чи правильно виділено ПДВ при придбанні основних засобів. Аудитору також необхідно зосередити увагу на порядку формування первісної вартості окремих об’єктів основних засобів у випадках, коли в документах, що супроводжують купівлю, зазначено вартість не кожного об’єкта окремо, а кількох об’єктів разом. Первісну вартість придбаних об’єктів встановлюють пропорційно до справедливої вартості, виходячи з фактичних витрат на придбання.

1.2.Вибуття основних засобів — перевірка дозволу та порядку ліквідації основних засобів, а також бухгалтерських записів, які відображають ліквідацію, реалізацію, безоплатне передання основних засобів тощо незалежно від форми власності підприємства.

При перевірці ліквідації основних засобів у зв’язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити чи затверджений відповідний акт керівником підприємства, та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об’єкта в інвентарній картці.

II.Перевірка нарахування зносу(амортизації) на основні засоби — переві-ряється застосування підприємством норм зносу основних засобів відповідно до чинного законодавства; порядку нарахування підприємством зносу(амортизації) основних засобів, застосування прискорених норм амортизації; правильність відображення в обліку зносу основних засобів залежно від форм власності.

III.Перевірка проведення індексації основних засобів — перевіряється наяв-ність проведення індексації балансової вартості основних засобів; прави-льність застосування коефіцієнтів індексації; використання понижуючих коефіцієнтів амортизації основних засобів; порядку відображення в облі-ку результатів індексації основних засобів.

Необхідно перевірити відображення у відповідних підтверджуючих документах результати переоцінки (актах переоцінки, довідках або розрахунках бухгалтерії, експертних висновках), а також в інвентарних картках обліку основних засобів.

IV.Перевірка порядку відображення ремонту основних засобів — перевірка правильності відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів. Аудитору необхідно з’ясувати, чи включено витрати з поліпшення об’єкту, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, до первісної вартості об’єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо). Інші витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані, повинні бути віднесені підприємством до складу витрат. При цьому слід пам’ятати про документальне оформлення: повинен бути складений кошторис на проведення ремонтних робіт, і здійснений запис про проведений ремонт в інвентарній картці.

V.Перевірка відповідності, повноти та достовірності обліку основних засо-бів.

На останньому етапі аудиту основних засобів перевіряють відповід-ність первинних документів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряються дані інвентарних карток обліку основних засобів з даними, актів приймання-передачі основних засобів, акти ліквідації, дозволи на реалізацію, журналу-ордеру № 13, Головної книги та фінансової звітності підприємства, балансу-форми № 1.

При перевірці аудитор орієнтується на можливі відхилення в облікових даних, які можуть вплинути на достовірність звітних показників. До типових помилок і відхилень належать:

1)аналітичний облік основних засобів не ведеться в інвентарних картках (ОЗ-6);

2)матеріальна відповідальність організується тільки стосовно власних основних засобів;

3)оприбуткування основних засобів не по ціні їх придбання;

4)невідповідність інформації про наявність основних засобів по даним Головної книги інформації про їх залишки по даним ОЗ-6, що нерідко веде до неправильного нарахування амортизації;

5)до складу первісної вартості включені витрати по оплаті процентів за кредит;

6)при купівлі основних засобів у фізичних осіб не завжди стягується пода-ток;

7)нарахування зносу основних засобів відбувається один раз в квартал;

8)підприємство продовжує нараховувати знос на об’єкти з закінченим строком експлуатації;

9)неправомірне прискорене нарахування зносу основних засобів;

10)при передачі основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства сума перевищення їх договірної вартості над балансовою нерідко включається до складу витрат майбутніх періодів, а по мірі нарахування дивідендів приєднується до балансового прибутку.Глава 6. Типова кореспонденція стосовно операцій з основ-ними засобами

У відповідності з Планом рахунків облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби». На цьому рахунку здійснюється облік та узагальнення інформації про наявність, рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів та орендованих майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

По дебету 10 рахунку відображається записи по надходженню основ-них засобів на баланс підприємства, які обліковуються по первісній вартості, витрати пов’язані з поліпшенням об’єкта.

По кредиту відображаються вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів.

Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.

Кореспонденція рахунків по обліку надходження основних засобів наведена в таблиці 6.1

Таблиця 6.1

Зміст господарських операційДебетКредит

Оприбутковані основні засоби, внесені засновниками згідно з угодою10, 1146

На суму, яку потрібно виплатити постачальникам за куплені основні засоби1563

На суму послуг, пов’язаних з придбанням основних засобів15685

Одночасно нараховано суму ПДВ на послуги, пов’язані з придбанням основних засобів641685

Сума витрат, понесених при виконанні проектних та інших робіт1563

Сума витрат на спорудження та виготовлення основних засобів1523,65,66, 20

Погашення заборгованості за основні засоби6330,31

Безкоштовне надходження основних засобів10, 11424

Отримання основних засобів в обмін на готову продукцію товарів, робіт послуг15701,702 703

Оприбуткування основних засобів10, 1115

Оприбуткування основних засобів раніше не включених до балансу підприємства10, 11746

Переведення до складу основних засобів МШП10, 13113

Одночасно на суму зносу МШП132131

Переміщення основних засобів від одного матеріально відповідальної особи до іншої10, 1110,11

Всі основні засоби в процесі експлуатації зношуються і підлягають амортизації. Основні операції нарахування амортизації наведені в таблиці 6.2

Таблиця 6.2

Бухгалтерський облік амортизації основних засобів

Зміст господарських операційДебетКредит

Нарахування амортизації основних засобів використаних на виробництво конкретного виду продукції23131

Нарахування амортизації інших основних засобів цеху 91131

Нарахування амортизації основних засобів господарського призначення92131

Нарахування амортизації основних засобів використаних для збуту проду-кції93131

Нарахування амортизації основних засобів соціальної сфери94131

Ремонт основних засобів проводиться з метою ліквідації виниклих дефектів у зв’язку з їх експлуатацією. В бухгалтерському обліку ремонті діляться на поточні та капітальні. Облік витрат на ремонтні роботи, які не приводять до покращення об’єкта, є витратами даного періоду і обліковуються на рахунках класу 9.

Таблиця 6.3

Кореспонденція рахунків обліку витрат на поліпшення і утримання

основних засобів

Зміст господарських операційДебетКредит

Відображені витрати ремонтного цеху для ремонту основних засобів виконаного господарським способом23/р.ц20, 661, 65

Списані витрати ремонтного цеху на цехові витрати9123/рц

Відображені витрати основного цеху пов’язані з поточним ремонтом обладнання91/осн.ц.66,65, 207

Акцептований рахунок підрядної організації, яка виконала ремонт ос-новних засобів, які експлуатуються в заводоуправлінні9263

Сума ПДВ64163

Оплачений рахунок підрядної організації з поточного рахунка63311

У зв’язку з різними економічними процесами основні засоби повинні переоцінюватися, щоб відображатися по справедливій вартості на час складання різних звітів. Куди повинні відноситися суми уцінки і дооцінки показано в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4

Кореспонденція рахунків обліку дооцінки основних засобів

Зміст господарських операційДебетКредит

Сума дооцінки основних засобів10423

Одночасно на суму зносу423131

Сума уцінки основних засобів97510

Одночасно на суму зносу13110

Сума втрат від зменшення корисності основних засобів, оцінених за первісною вартістю975131, 10

Одночасно на суму зносу13110

Основні засоби списуються з балансу в результаті їх ліквідації, безкоштовної передачі, ліквідації і як недостача, виявлена в результаті інвентаризації.

Таблиця 6.5

Кореспонденція рахунків ліквідації, безкоштовної передачі та реалізації

основних засобів

Зміст господарських операційДебетКредит

Передача основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства1410

Одночасно знос переданих основних засобів13110

Одночасно сума різниці між залишковою вартістю переданих основ-них засобів і справедливою вартістю інвестицій14746

Списання залишкової вартості основних засобів, списаних по причині застарілості та зносу97610

Одночасно на суму зносу основних засобів 13110Оприбутковані виробничі запаси від ліквідації основних засобів20,22746

Одночасно відображення суми ПДВ97664

Безкоштовна передача основних засобів по залишковій вартості 97610

Одночасно на суму зносу основних засобів13110

Одночасно відображення суми ПДВ97664

Списання реалізованих основних засобів по залишковій вартості97210

Одночасно на суму зносу реалізованих основних засобів13110

Доход отриманий від реалізації основних засобів30,31,37742

Витрати по демонтажу, розборці та реалізації основних засобів97630,31,37,20,66

Одночасно при реалізації основних засобів сума ПДВ74264

Таблиця 6.6

Кореспонденція рахунків обліку результатів інвентаризації основних засобів

Зміст господарських операційДебетКредит

Виявлені та оприбутковані надлишки основних засобів 10746

На суму виявленої недостачі основних засобів, списаних по залишко-вій вартості97610

Одночасно на суму зносу списаних основних засобів13110

На суму недостачі при виявлені винних осіб375746

На суму різниці між обліковими цінами і цінами, розрахованими для стягнення з винних осіб, яка перераховується до бюджету746642

Відшкодування сум недостачі основних засобів винуватими особами30, 31375

Стягнення недостачі основних засобів із заробітної плати661375

Переведення МШП до основних засобів 10112

Одночасно на суму зносу МШП132131

Переведення основних засобів до складу МШП11210

Одночасно на суму зносу основних засобів 131132

Глава 7. Збір аудиторських доказів та формування робочих до-кументів

Найважливіша мета аудиту — пізнання об’єктивної істини про госпо-дарські явища, що вивчаються. Під істиною розуміють ті знання про предмет, які правильно відображають цей предмет, відповідають йому. Оскільки істина відображає об’єктивно існуючий світ, її зміст не залежить від свідомості людини. Тобто істина об’єктивна, її зміст характеризується тими об’єктивними процесами, які вона відображає. Аудитор, в першу чергу, направляє свої зусилля на встановлення об’єктивної істини щодо дій і подій господарюючого суб’єкта.

Нормативом 14 „А